Позакласний захід
"Вогняне повітря"
Мета заходу: Ознайомити учнів шостого класу з історією відкриття, властивостями та застосуванням кисню в цікавій формі, викликати інтерес до вивчення хімії, виховувати бережливе ставлення до довкілля.
Оформлення залу:
1. Стіл з приладами та реактивами для добування,
збирання та виявлення кисню.
2. Портрети Прістлі, Шеєле, Ломоносова,
Лавуазьє,Тімірязєва.
3. Схема кругообігу кисню в природі.
4. Схема: "Порівняння властивостей кисню і озону".
5. Мультимедійна презентація: "Застосування кисню".
6. Вазони з кімнатними рослинами.
7. Картина Шишкіна "Утро в сосновом бору".
Ведучий: Ми вчимося у сьомому класі
Перед нами предмет ось новий,
Це наука, яка молодіє у часі,
Для якої і Всесвіт малий.
Ведуча: І вже трішки свої таємниці
Нам розкрила наука нова,
Вже ми знаєм про те, що дрібниця
Теж важливою дуже бува.
Ведучий: Ви повірте, хімічні процеси
Відбуваються кожную мить,
Вони в нас, біля нас, десь далеко,
І без хімії нам не прожить.
Ведуча: Речовини ми бачим навколо,
Є простими й складними вони,
Утворитися можуть в природі,
Ну а може й людина створить.
Ведучий: І в повітрі, хоч ми і не бачим,
Є простенька сполука така,
Їй життям ми завдячуєм нашим,
З нею поряд ми всеньке життя.
Ведуча: Речовину щодня нам дарують
Зелененькі листочки рослин.
І сьогодні усі хай почують
Про сполуку багато новин.
ГРУПА УЧНІВ:
1. У старовинному англійському місті Лідсі — стоїть пам'ятник. На кам'яному постаменті
височить струнка постать людини, яка в одній руці тримає тигель, а другою стискає лінзу.
2.Цей пам'ятник поставлено колишньому мешканцеві Лідса, першовідкривачеві кисню
Джозефу Прістлі, одному з найвидатніших дослідників природи XVIII ст. Заглибимось на кілька хвилин у ті роки.
3.Обережно бере Джозеф Прістлі у руки невеличкий тигель, другою намагається спіймати лінзою промінь. Спіймав, скерував на меркурію оксид, який тоді називали ртутною окалиною. Минає кілька хвилин. Окалина втрачає своє червоне забарвлення, починає чорніти. Прістлі вже не вперше повторює цей дослід. Він знає: під впливом сонячного проміння з окалини виділяється якийсь газ. Але який? Цього він не може сказати. Не скаже й пізніше. На це питання відповість інший.
4.Одночасно з Прістлі у шведському місті Упсалі в аптекаря Бауха працював учень, згодом лаборант, Карл-Вільгельм Шеєле. У 1771 р. Шеєле спостеріг дуже цікаве явище: яку б речовину не спалював він у закритій посудині, кількість повітря в ній обов'язково зменшувалося на 1/5 початкового об'єму.
5. До того часу хіміки були певні, що повітря — це однорідна речовина, яку далі ділити не можна. А в Шеєле виходило, що п'ята частина повітря чимось відрізняється від решти 4/5.
6. Щоправда, його відкриття не було новиною для всіх. За 15 літ до Шеєле, 1756 p., в
далекій Росії Михайло Васильович Ломоносов упевнився в тому, що об'єм повітря, яке
було в скляних посудинах, після прожарювання в них металів зменшився на 1/5.
7. Після впертих пошуків Шеєле пощастило зібрати відкрите ним "повітря" в окрему
посудину й переконатись, що воно чудово підтримує горіння. Цей газ він назвав "вогняним повітрям". Але справжньої природи кисню, його ролі в процесі горіння, Шеєле також не розгадав. Йому так само, як згодом і Прістлі, стала на першкоді теорія флогістону.
8. У жовтні 1774 р. Прістлі був запрошений на обід самим Лавуазьє. Під час невимушеної застольної бесіди Прістлі розповів про свої досліди, про те, що він відкрив зовсім новий, таємничий газ, яким легко й приємно дихати і який підтримує горіння.
9. Уважно вислухав Лавуазьє свого гостя. А потім, ознайомившись з друкованими працями Прістлі, Лавуазьє вирішує перевірити його досліди. Перед тим як проводити той чи інший дослід, Лавуазьє, як ще раніше це робив Ломоносов, спершу вдавався до терезів. Вдався він до них і тепер, зробив те, чого не здогадалися зробити ні Прістлі, ні Шеєле.
10. Дослід продовжувався 12 днів. Лавуазьє довів, що повітря - суміш речовин. Він
правильно пояснив і процес горіння: ніякого флогістону немає.
Горіння відбувається без нього, горіння — це якраз процес не втрати, а, навпаки, процес приєднання, сполучення різних речовин з новим, раніше невідомим газом. Лавуазьє дає йому назву "оксигеніум" - кисень. Ця назва залишилась за ним до наших днів.
11.Оксиген — найпоширеніший елемент у земній корі. Вона на 49 % складається з цього
елементу. Він входить до складу твердої речовини нашої планети. Рідкісні зливки
самородних металів та сульфідні руди — це, мабуть, єдині представники гірських порід, що не мають у собі Оксигену.
12. Він входить до складу води. У морській воді 85.82 % Оксигену. Є він і в живих
організмах — рослинних і тваринних. Людський організм на 65 % складається з Оксигену.
13.У земній корі, у воді, живих організмах Оксиген міститься у вигляді хімічних сполук.
Але є на нашій планеті і вільний кисень. Це кисень повітря. Адже й повітря за вагою на
23.15 % складається з кисню. 99.99 % Оксигену нашої планети перебуває у зв'язаному
стані, і лише 0.01 % становить вільний кисень.
14.Оця одна сота процента, виражена абсолютною цифрою дорівнює числу, що
складається з шістнадцяти знаків. Атмосфера Землі містить 1.5 * 10І5 тонн кисню.
15. Кисень атмосфери і життя на Землі взаємозалежні. Не була б наша планета покрита
смарагдовою зеленню весняних луків, буйною рослинністю тропічних лісів, не кишіли б її
моря й океани найрізноманітнішими водоростями, не було б в атмосфері вільного кисню.
16. Жадібний до сполучення мало не з усіма елементами періодичної системи, він давно
вже лежав би в гірських породах кори, в розчинах океанів, важким задушливим
вуглекислим газом та оксидами висів би в нижніх шарах повітря.
17.Це рослини звільняють його під час фотосинтезу, постійно поповнюючи втрату в
атмосфері.
Досліджувати процес фотосинтезу почали ще у другій половині XVIII сторіччя. Ряд важливих відкриттів у цьому питанні зроблено у другій половині XIX сторіччя.
18. Наприклад, російський фізіолог рослин А.С. Фомінцин встановив, що фотосинтез може
відбуватися не тільки під впливом сонячного світла, а й при штучному освітленні. Важливе
відкриття зробив російський учений К.А. Тімірязєв, який теоритично обгрунтував і
експериментально довів роль хлорофілу у поглинанні світла в процесі фотосинтезу.
19. Він також обгрунтував положення про космічну роль зелених рослин, які, вловлюючи
сонячні промені та перетворюючи світлову енергію на енергію хімічних зв'язків
синтезованих ними органічних сполук, забезпечують збереження та розвиток життя на
Землі.
20.Кисень, який виділяють фотосинтетики, змінив склад атмосфери Землі. Таким чином,
зелені рослини є "посередниками" між космосом й усіма живими істотами на Землі.
21.Кисень, який ви вдихаєте легенями, розноситься струмом крові до всіх клітин тіла. Там
він вступає у складні реакції, окиснюючи важкі органічні молекули, руйнуючи їхні зв'язки,
звільняючи заховану в них енергію. Ця енергія й живить биття вашого серця й думки,
скорочення ваших м'язів.
22.Як чудово відрегульований природою енергічний апарат живого механізму! Ви
спокійно спите після трудового дня. І в організмі вашому спалюється якраз стільки палива,
туди надходить якраз стільки кисню, скільки треба для підтримання нормальної
температури, загальмованого життя усіх органів.
23.Але ось ви розпочали важку фізичну працю. Ви витрачаєте багато енергії. Частішає
дихання, збільшується витрата кисню. Але температура вашого тіла лишається та сама. А
кисень же у своєму жадібному прагненні до сполучення з іншими елементами дуже
буйний і не дисциплінований.
24.1 цей процес часто-густо проходить так енергійно, так невплинно, що на сотні й тисячі градусів піднімається температура, гаряче палахкотять язики полум'я, люто палає в нестримній жадобі вогонь.
25.Людина здавна використовує цю властивість кисню. Майже скрізь, де є потреба у
високій температурі. — щоб нагріти житло, приготувати їжу, виплавити метал, привести в
рух поршень парової машини чи ротор турбіни, - майже скрізь вона вдається до кисню.
26.Кисень - газ, що народжує й тепло людського дихання і спопеляюче полум'я пожежі.
Який же він, цей газ полум'я і дихання?
Учні добувають кисень шляхом розкладу перманганату калію, збирають його шляхом витіснення води і виявляють за допомогою тліючої скіпки.
27. Ви, напевне, помічали, що в сосновому лісі особливий запах свіжості, як після доброї
грози. І такий самий запах, тільки сильніший відчувається в лікарському кабінеті, де
розмірено гудуть кварцеві лампи.
Це запах озону. Цей газ є модифікацією кисню: в його молекулі 3 атоми Оксигену.
28.У природі озон утворюється з молекулярного кисню під дією ультрафіолетових
променів у стратосфері на висоті 15-30 км. над рівнем океану. Озоновий шар дуже
розріджений і якби його вдалося стиснути при звичайному атмосферному тиску, він мав би
товщину всього 2-3 мм!
29.Незважаючи на це, озон - надійний щит від палючих і смертоносних
короткохвильових ультрафіолетових променів. Молекули озону збирають ультрафіолетові
промені. Якщо б раптово зник захисний шар озону, життя на Землі було б швидко знищене
цими променями.
Ведучий: Ми познойомили вас лише з деякими властивостями кисню, газу, що висаджує
в повітря скелі й лікує людей.
Ведуча: Ще багато-багато цікавого про цю та інші речовини ви дізнаєтеся, вивчаючи,
захоплюючу науку хімію.
Ведучий: А зараз запрошуємо учасників гри.
Хімічна вікторина за зразком телегри "Зоряний час". Беруть участь 6 учнів.
Завдання для гри.
I тур.
A. Перед вами хімічні елементи:
1. N 1. Який хім. елемент найпоширеніший в земній корі?
2. S 2. Який хім. елемент, крім Оксигену, входить доскладу
3.0 ' вуглекислого газу?
4. Н 3. Який хім. елемент надає крові червоного забарвлення?
5. Fe 4. Який хім. елемент обов'язково входить до складу
6. АІ оксидів?
7. С 5. Який хімічний елемент, сполучаючись з киснем, утворює
8. Na воду?
6. З якого металу роблять кухонний посуд?
B. До вашої уваги числа:
1. 78% 1. Який вміст Оксигену в Земній корі?
2. 1%
3. 49 %2. Який вміст кисню в повітрі?
4. 65 %
5. 28 %3. Який вміст Оксигену в людському організмі?
6. 21 %
7. 34 %
8. 52 %
II тур.
За дві хвилини з даних 10-ти букв скласти слова, бажано хімічного змісту. Буква використовується лише один раз. Т, Е, А, Н, О, К, Ь, З, С, И
III тур. Логічні ланцюжки.
A. Перед вами формули газоподібних речовин:
І.О2; 2. N2; 3. Н2; 4. СО2.
Усі вони входять до складу повітря. Чи це так?
B. Складні речовини:
І.Аl2О3; 2. CuO; 3. Р2О5; 4. НNO3 Усі ці речовини є оксидами. Чи так це?
C. Складні речовини:
І.Н2О2; 2. HgO; 3. КМnO4; 4. КСlO3.
З усіх цих речовин можна добути кисень. Чи так це?
D. Прості речовини:
1.S; 2. Fe; 3. Р; 4. С. Усі вони горять на повітрі. Чи так це?
IV тур.
A. Оксиди
1. CuO Формули всіх оксидів записані правильно.
2. Аl2О3 Чи так це?
3. Na2O3
4. Fe2O3
B. Реакції горіння:
1. S + 02 = SO2; Усі вони складені правильно.
2. 3Р + 5 02 = 2 Р2О5; Чи так це?
3. 3Fe + 2 О2 = Fe 3O4;
4. С + О2 = СО2
С. Біологічні процеси:
1. Гниття; Під час їх усіх поглинається кисень.
2. Фотосинтез; Чи так це?
3. Дихання;
4 Горіння;
V тур.
Речовини, що прискорюють хімічні реакції, але не витрачаються під час цих реакцій,
називають каталізаторами.
З букв, які складають слово каталізатор, скласти якомога бильше слів (іменників в однині). Підведення підсумків. Переможець вікторини нагороджується призом.
Група учнів виконує пісню на мелодію пісні "Голубой вагон".
1. Як же швидко роки всі спливають вдаль.
Дихати поки що нам є чим,
Щоб дітей і внуків не було нам жаль. Думай про довкілля молодим.
Приспів:
Кожному, кожному знати те треба нам,
Що тимчасово ми є на цій Землі. *
Думати, думати, думати треба нам.
Щоб дихати було легко на Землі.
2. Перше ніж спалить сміття, подумай сам,
Це ж в повітрі зайве це-о-два,
Це ти вкрадеш кисень, а натомість там
Димом задихнеться хтось бува.
Приспів
3. Цигарками бавиться багато з вас.
У легенях смоли й нікотин,
Але ти отруюєш також і нас,
Пам'ятай, живеш ти не один.
Приспів
4. Якщо маєш вдома механізм якийсь,
Мотоцикл, машину чи мопед,
Регулюй двигун, не забувай про те,
Чадним газом дихати не мед.
Приспів
5. Незабаром виростеш і станеш ти
Фабрики, заводу на чолі.
Пам'ятай завжди, що треба берегти,
Не пускать в повітря гази злі.
Приспів.
Література:
1. Буринська Н.М.. Хімія. 7 клас. Київ, Ірпінь, 2007.
2. Василега М.Д.. Цікава хімія. Київ, «Радянська школа», 1989.
3. Григорович О.В., Гостіннікова О.В..Хімія. Матеріали уроків. 7-8 клас. Харків, Видавництво «Ранок», 2008.
4. Коваленко М.Я. Хімічна хрестоматія. Київ, «Радянська школа», 1971.
5. Кріцман В.А.. Книжка для читання з неорганічної хімії. Київ, «Радянська школа», 1985.
|