Явище металепсії (поступового заміщення гідрогену в органічних сполуках галогенами) відкрили зовсім випадково. Це було в 30-х роках позаминулого століття. Якось французький король наказав своїм вельможам і придворній челяді підготувати все необхідне для пишного і грандіозного балу. Для освітлення королівського палацу Тюїльрі виготовили величезну партію воскових свічок. А щоб вони мали привабливий вигляд і тішили око, їх відбілили хлором.
Як тільки заграли музики і пари закружляли в танці, палац став наповнюватись важким туманом. Дихати ставало все важче, у носі й горлі дряпало, в очах різало. Шляхетні дами і кавалери почали чхати і кашляти. Бал довелося спішно припинити.
Відомому хіміку Ж.Б.Дюма доручили з’ясувати причину цього прикрого випадку. Він провів ретельні дослідження білих воскових свічок і знайшов головного «винуватця», який зірвав королівський бал. Ним виявився хлор, яким відбілювали жовтий віск. Бджолиний віск – дуже складна суміш різних сполук. Це, насамперед, вуглеводні (С25Н52 і С30Н62), вищі спирти (цериловий – С26Н53ОН, мірициловий – С30Н61ОН), вищі карбонові кислоти (пальмітинова – С15Н31СООН, церотинова – С25Н51СООН, мелісинова – С29Н59СООН) і складні ефіри високомолекулярних кислот і спиртів, наприклад, мірицилпальмінат - С15Н31СООС30Н61. Внаслідок дії вільного хлору на віск атоми гідрогену в його сполуках заміщувались на галоген. Утворені хлорпохідні під час горіння свічок згоряли і серед інших продуктів реакції виділяли воду і хлороводень. Утворилися крапельки соляної кислоти, що у вигляді туману наповнили зали палацу Тюїльрі.
У своїй доповідній записці до Французької академії наук Дюма повідомляє, що «хлор має дивовижну властивість притягувати водень і замінювати його атом за атомом». Так було відкрито явище металепсії, яке відіграло революційну роль у розвитку органічної хімії.
|